7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. З давніх-давен хустка для українців була символом жіночності, вірності й кохання, а  також оберегом. День української хустки — неофіційне щорічне свято, що відзначається з метою об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій.
Вона – невід’ємна частина української культурної спадщини.

За нашу рідну Україну
Що зберегли за всі віки
Низький уклін і тричі «СЛАВА!»
Вам, дорогі захисники!

6 грудня українці відзначають державне свято – 31-шу річницю Дня Збройних Сил України. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Дата приурочена до дня ухвалення Закону України «Про Збройні Сили України» – подія відбулася саме 6 грудня 1991 року. А через два роки у 1993 році саме 6 грудня було прийнято рішення відзначати День Збройних Сил України. Також урочиста дата пов’язана із 6-м грудня 1919 року. Це день став початком однієї зі славетних сторінок української армії – Першим зимовим походом Дієвої армії УНР.

5 грудня відзначається Міжнародний день волонтерів. Свято було засноване Генеральною Асамблеєю ООН в 1985 році. Волонтери – це добровольці, які без будь-якої нагороди трудяться на благо суспільства і батьківщини.В Україні волонтерський рух зародився у 90-их роках, а розцвів у 2014 році під час початку війни з Росією. Це свято особливо важливе для України у 2022 році.

З нагоди відзначення 300- річчя з дня народження Григорія Сковороди шкільна спільнота долучилася до заходів, приурочених ювілею славетного філософа, педагога , байкаря, мислителя, людина,яка, безумовно, випереджала свій час.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня. Символ боротьби з хворобою – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція. Грузька гімназія теж не залишилася осторонь. Учні старших класів малювали малюнки на тему: «Молодь проти СНІДу». У 1, 3 класах були проведені інформаційні хвилинки «Правда про СНІД».Цей день є нагадуванням для всіх людей, що лише спільними зусиллями, об‘єднавшись, людство зможе подолати цю хворобу.

Переглянути фотоматеріали

26 листопада – День пам’яті жертв Голодоморів в Україні. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

                Мова в житті кожної людини відіграє важливу роль. Не було б мови, ми не змогли б обмінюватися набутими знаннями, і людство не змогло б досягти такого рівня розвитку, як сьогодні. А володіння іноземноюмовою об’єднує людей з різних континентів та виступає запорукою дружби.  Не знаючи хоча б елементарних слів іноземної мови, неможливо завести спілкування з людиною з іншої країни, якщо вона не володіє твоєю рідною мовою.

Щорічно 21 листопада українці відзначають День Гідності і Свободи.День Гідності і Свободи – це, перш за все, наш унікальний український спосіб відстоювати власні громадянські свободи, права і свій вибір творити майбутнє. Цей день – певне нагадування про волелюбність і мужність нашого народу, його прагнення до демократії, вшанування національних інтересів держави і права людини. Гасло 21 листопада цього року: “Вистояли на Майдані – переможемо у війні”.

Ми СИЛЬНІ, бо ВІЛЬНІ і ГІДНІ! ПЕРЕМОЖЕМО! Слава Україні! Слава Героям Майдану! Слава ЗСУ!

Переглянути матеріали

Життя у кожної людини єдине і неповторне, і тому кожен повинен його берегти. Цієї мудрої і дуже важливої науки ми повинні вчитися постійно, щоб одержані знання стали стійкими переконаннями і нормою життя. Правил у нашому довкіллі чимало, їх треба знати та дотримуватись. А в числі найголовніших правил життя є правила безпечної поведінки на вулицях і дорогах.

З нагоди Дня української писемності й мови учні та вчителі нашої гімназії уже традиційно долучилися до написання радіодиктанту національної єдності. Неймовірно зворушливий текст Ірини Цілик у виконанні легендарної Ади Роговцевої не лише надав усім можливість перевірити власний рівень знань з української мови, але  й відчути запах рідного дому, усвідомити, як же страшно, коли дім «здатен уміститися до розмірів валізи» або «щосили намагається бути фортецею»…Це був життєстверджуючий текст, який ми писали не лише рукою, а й серцем. Віримо, що кожен зможе повернутися до рідного дому, такого ж рідного як і МОВА, якою сьогодні писали диктант.

Переглянути світлини